Колекційні монети не чистять: будь-яке втручання знімає патину і залишає мікроподряпини, а ціна у дилера падає вдвічі і більше. Грейдингові компанії позначають такі монети як «cleaned» і не ставлять їм повну оцінку стану. Чистити має сенс лише дешеві обігові монети, які йдуть у скарбничку чи в дитячу колекцію, і то найм'якшим способом.
Терти зубною пастою, содою чи гумкою.
Замочувати мідь в оцті, кока-колі чи лимонному соку: кислота роз'їдає метал нерівно.
Полірувати до блиску: штучний блиск видно одразу.
Чистити ультразвуком чи електролізом без досвіду.
Тепла вода з краплею рідкого мила, м'яка зубна щітка без натиску, промивання дистильованою водою і сушіння на паперовому рушнику без тертя. Якщо бруд не зійшов, зупиніться: далі починається пошкодження.
Більшість проблем дає зберігання. Тримайте монети при вологості 40–50%, подалі від кухні та ванної, у капсулах без ПВХ. Мідь темніє від сірки в повітрі, тому гумки й картон з кислотою поруч з монетами не кладуть.
Покрокову схему для мідних монет і перелік засобів, які псують метал, наводить посібник із чищення мідної монети.