Підробку монети найчастіше видають три речі: вага, розмір і звук. Справжня монета відповідає каталогу з точністю до сотих грама, тоді як копії з неблагородних сплавів легші або важчі на 5–10%. Для перевірки вистачає ювелірних ваг з точністю 0,01 г і штангенциркуля. Огляд у лупу допомагає з дешевими копіями, але якісну литу підробку на око не відрізнити.
Вага і діаметр: звірте з каталогом, розбіжність більше допуску насторожує.
Магніт: срібло і золото не притягуються.
Дзвін: срібна монета на кінчику пальця дзвенить довго і чисто, сплав глухо.
Гурт і поле: литі копії мають пори, розмитий гурт і шви.
Підробляють не лише монети, а й пластикові капсули грейдингових компаній з етикетками. Номер сертифіката перевіряють на сайті компанії, а сам слаб порівнюють з фото справжнього: шрифт, голограма, посадка монети.
Історію найвідоміших підробок і прийоми, якими їх викрили, описує історія підробленої монети з усього світу. Особливо підступна схема, коли важкий метал ховають під золотим шаром, розібрана у статті про підроблені золоті монети.